Класична модель розглядає економіку в довгостроковому періоді.

Довгостроковий період — це період, протягом якого ціни на ресурси встигають пристосуватися до цін на товари так, щоб в економіці підтримувалася повна зайнятість.

Довгострокова крива AS відбиває виробничі можливості країни і будується виходячи з наступних умов:

а) обсяг виробництва обумовлений тільки кількістю факторів виробництва і наявною технологією і не обумовлений рівнем цін;

б) зміни у факторах виробництва і технології здійснюються повільно;

в) економіка функціонує при повній зайнятості факторів виробництва, і, отже, обсяг виробництва дорівнює потенційному;

г) ціни і номінальна заробітна плата гнучкі, їхньої зміни підтримують рівновага на ринках.

У даних умовах крива AS вертикальна. Вона характеризує природний (потенційний) рівень обсягу виробництва (рис. 4.3), тобто обсягу виробництва в умовах повної зайнятості, при якому ресурси економіки цілком використовуються, а безробіття знаходиться на природному рівні. Коливання сукупного попиту (рис. 4.4) змінюють рівень цін. Наприклад, при зменшенні пропозиції грошей крива AD. зміщається вліво в положення AD . Економічна рівновага переміщається з точки Е1 у точку Е2 однак кількість зробленої продукції AS залишається на колишньому рівні.

Рис. 4.3. Сукупна пропозиція в довгостроковому періоді

Рис. 4.4. Зрушення кривої сукупного попиту в довгостроковому періоді

Зрушення кривої сукупної пропозиції в довгостроковому періоді можливі тільки при зміні величини факторів виробництва і технології.

У короткостроковому періоді така модель неприйнятна.

Кейнсианская модель описує економіку в короткому періоді і заснована на наступних передумовах:

• неповна зайнятість в економіці;

• ціни на товари і номінальну заробітну плату тверді.

У цих умовах крива сукупної пропозиції горизонтальна (рис. 4.5).

Коливання сукупного попиту впливають на обсяг виробництва, рівень цін не змінюється. Наприклад, зменшення пропозиції грошей зміщає AD1 у положення AD2. Економічна рівновага переміщається з точки Е1 у точку Е2 обсяг виробництва — із точки Y1 у точку Y2 (рис. 4.6).



Рис. 4.5. Крива сукупної пропозиції в короткому періоді

Рис. 4.6. Зсув кривої сукупного попиту

Сучасні концепції пояснюють відмінність короткострокової кривої AS від довгострокової недосконалістю ринку, тобто негнучкістю цін і недосконалістю інформації. Крива AS у короткостроковому періоді показує, що величина випуску відхиляється від свого природних (потенційного) значення, якщо рівень цін відхиляється від очікуваного.

Короткострокова крива сукупної пропозиції має три ділянки:

горизонтальний (кейнсианский) (I), проміжний (висхідний) (II), вертикальний (класичний) (III), що представлені на рис. 4.7.

Рис. 4.7. Горизонтальна, проміжна і вертикальна ділянки короткострокової кривої сукупної пропозиції

Як видно з рисунків, зміна сукупної пропозиції під впливом цін відображається на графіку за допомогою переміщення точки реального виробництва вздовж нерухомої кривої сукупної пропозиції. Якщо ж змінюються нецінові фактори, то за даних цін зміни в сукупній пропозиції відображаються на графіку зміщенням її кривої у відповідний бік.

До основних нецінових факторів сукупної пропозиції відносяться:

1) зміни цін на ресурси;

2) міни в продуктивності ресур­сів;

3) зміни податків з підприємств та субсидій.

Усі нецінові фактори мають одну загальну рису: коли вони змінюються, то внаслідок цього змінюються середні витрати. Між середніми витратами і сукупною пропозицією діє обернена залежність. Коли нецінові фактори зменшують середні витрати, сукупна про­позиція збільшується, а її крива змішується вправо. І на­впаки, якщо вони збільшують середні витрати, сукупна про­позиція зменшується, а її крива зміщується вліво.

Серед нецінових факторів найбільший вплив на сукуп­ну пропозицію справляютьціни на ресурси.Це особливо стосується цін на робочу силу (заробітна плата) та матеріальні ресурси (сировина, матеріали, паливо тощо). Збільшенняпродуктивності ресурсів означає, що за наявно­го обсягу ресурсів можна виробити більший реальний обсяг національного продукту. Це зменшує середні витрати, збільшує сукупну пропозицію і зміщує її криву вправо. Зростання продуктивності ресурсів є основним фактором збільшення сукупної пропозиції у довгостроко­вому періоді. Підвищенняподатків з підприємств збільшує середні витрати та зменшує сукупну пропозицію. Збільшення субсидій підприємствам зменшує середні виграти і збільшує сукупну пропозицію.


3. Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції. Модель AD-AS.

Важливою властивістю ринкової економіки є постійне тяжіння до рівноваги. В узагальненому вигляді економічна рівновага є рівновага між сукупними попитом та сукупною пропозицією, тобто AD=AS. Рівновага між ними породжує рівноважний ВВП та рівноважні ціни. (рис. 4.8.).

Рис. 4.8. Економічна рівновага на основі моделі AD-AS.

На цьому графіку крива AD1 — це початкова крива сукупного попиту; крива AS1 — початкова короткостро­кова крива сукупної пропозиції; ASдовг. — довгострокова крива сукупної пропозиції, яка бере свій початок у точці потенційного ВВП (О1). Точка Т1 є точкою короткостро­кової рівноваги як результат перетину кривих AD1 і AS1 одночасно точкою довгострокової рівноваги як результат перетину кривих AD1, AS1, ASдовг.. Отже, в точці Т1 має місце подвійна рівновага (короткострокова і довгостроко­ва). Вона може забезпечуватися лише в умовах повної зайнятості.

Якщо припустити, що при незмінній сукупній пропо­зиції (AS1) сукупний попит зменшиться порівняно з потенційною величиною (AD1), а його крива переміститься вліво в положення AD2, то короткострокова рівновага буде забезпечуватися в точці Т2, що порушує довгострокову рівновагу. Якщо, навпаки, при незмінному сукупному попиті (AD1) короткострокова сукупна про­позиція зменшиться відносно потенційної величини (AS1), а її крива переміститься в положення AS2, то короткострокова рівновага буде забезпечена в точці Т3, це теж порушить довгострокову рівновагу.

Короткострокова рівновага означає, що кількість това­ру, яку покупці бажають придбати, дорівнює тій кількості яку підприємці мають намір виробити. Якщо падіння сукупного попиту знизить ціну, то ціна примусить підприємців зменшити обсяг виробництва до рівня сукупного попиту (T2). Якщо зменшення сукупної пропозиції підви­щить ціну, то ціна викличе зменшення обсягів бажаних закупок до нового рівня сукупної пропозиції (T3).

Довгострокова рівновага означає, що кількість товару яку покупці бажають придбати, дорівнює потенційним можливостям економіки. За цих умов будь-яке подальше збільшення сукупного попиту викликає лише зростання цін, а випуск реального ВВП залишається незмінним. Виключення може мати місце лише за умов економічного буму, коли підприємці вдаються до надмірного викори­стання робочої сили, а безробіття сягає нижче природної норми.

Рівновага в економіці постійно порушується. Її пору­шення може викликатися змінами в сукупному попиті внаслідок зміни запланованих сукупних витрат або в сукупній пропозиції внаслідок зміни середніх витрат. Але вона постійно відновлюється ринком за іншого рівня ВВП і за інших цін.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте механізм опосередкованого впливу ціни на сукупний попит.

2. У чому полягає особливість впливу нецінових факторів на сукупний попит?

3. Охарактеризуйте цінові і нецінові фактори, що впливають на сукупну пропозицію.

4. Чому в кейнсіанській моделі сукупної пропозиції її крива набуває вигляду горизонтальної лінії?

5. Які наслідки виникають в економіці, якщо рівновага в ній відновлюється після падіння сукупного попиту?

6. Які проблеми виникають в економіці, коли рівновага порушується шоками сукупної пропозиції


Сукупний попит AD вартісна форма AD = C+Ig+G+Xn Фактори, що впливають на AD: 1. Нецінові фактори: · зміни в споживчих витратах · зміни в інвестиційних витратах · зміни в державних витратах · зміни в витратах на експорт 2. Цінові фактори: · ефект відсоткової ставки · ефект багатства · ефект імпортних закупівель



0388411092106010.html
0388466237458175.html
    PR.RU™